Інтервальне голодування (ІГ) — це стратегія харчування, яка передбачає чергування періодів їжі та голодування. Ця практика має значний вплив на біохімічні процеси в організмі, особливо на рівні клітинного метаболізму, інсулінової чутливості, аутофагії та клітинного омолодження.
1. Біохімічні зміни при інтервальному голодуванні
Інтервальне голодування запускає низку біохімічних змін, які впливають на енергетичний баланс організму, активацію різних сигнальних шляхів, а також на генетичну експресію.
Гормональні зміни:
Під час голодування змінюється рівень ключових гормонів, що регулюють метаболізм:
- Інсулін. Під час голодування рівень інсуліну знижується. Це відбувається тому, що організм не отримує їжу, а отже, нема потреби перетворювати глюкозу в енергію. Низький рівень інсуліну полегшує доступ до запасів жиру і його мобілізацію для енергії.
- Глюкагон. Цей гормон підвищується в періоди голодування, активуючи розпад глікогену в печінці для підтримки рівня глюкози в крові.
- Норадреналін. Рівень цього гормону також зростає, що допомагає мобілізувати жирові запаси й покращує розщеплення жирів для енергії.
Метаболічна перебудова:
Організм змінює основне джерело енергії під час голодування. На початкових етапах використовуються запаси глікогену в печінці. Проте через 12-24 години глікоген починає вичерпуватись, і організм переходить до ліполізу, тобто до розщеплення жирових клітин для вироблення енергії. Це призводить до підвищення рівня кетонів, які стають новим джерелом палива для клітин, особливо мозку.