Чому ми боїмося бути слабкими
У сучасному світі цінується впевненість, стійкість та витривалість. З дитинства багатьом із нас нав’язують уявлення, що «плакати соромно», «слабкість — для слабаків», а «сильні не здаються». У підсвідомості формується установка: якщо ти не тримаєш усе під контролем — ти програв. Але ця позиція не лише невірна, вона й небезпечна для психічного здоров’я.
Психологи стверджують, що стримування емоцій, прагнення весь час бути сильним і незворушним часто призводить до емоційного вигорання, депресії, тривожності. Боятися зізнатися собі у втомі чи слабкості — це відмовляти собі у праві бути людиною.
Сила у визнанні власних емоцій
Здатність визнавати свої почуття — це не прояв слабкості, а, навпаки, ознака емоційної зрілості. Коли людина каже: «Я виснажений», «Мені потрібна підтримка», — вона не здається, а приймає реальність і свої межі. Продовжити читання “Справжня сила — не завжди бути сильним: як дозволити собі слабкість і чому це важливо”