ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СОЇ
Соя (Glycine max) — одна з найдавніших сільськогосподарських культур, яка походить із Китаю, де її вирощували ще понад 6000 років тому. Археологічні свідчення свідчать, що соя входила до числа п’яти головних культур Китаю разом із рисом, пшеницею, ячменем та просом. Уже в той час люди вміли ферментувати сою, виготовляючи з неї соєвий соус, місо та натто. Згадки про сою містяться в трактатах давньокитайської медицини, де її вважали ліками від багатьох недуг.
На Захід сою привезли порівняно пізно — лише в XVIII столітті. У Європі вона не одразу прижилась через відсутність відповідних кліматичних умов і невисокий попит. Водночас у США її почали вирощувати вже в XIX столітті. Американський вчений Джордж Вашингтон Карвер зробив значний внесок у вивчення сої та її адаптацію до сільського господарства США. До середини XX століття США стали одним із головних виробників цієї культури.
Біологічно соя є бобовою рослиною, що належить до родини Fabaceae. Вона фіксує азот з повітря завдяки симбіозу з бактеріями роду Rhizobium, що дозволяє збагачувати ґрунт і знижувати потребу в мінеральних добривах.
ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД
Соя — це справжній скарб за хімічним складом. Вона містить: Продовжити читання “Соя: від священного зерна до глобального суперфуду. Все, що варто знати”