У сучасному світі, де постійні сповіщення, дзвінки й дедлайни стали нормою, багатозадачність здається синонімом ефективності. Проте наукові дослідження доводять, що здатність розпорошувати увагу має свою ціну. Альтернатива цьому — глибока робота, концепція, популяризована Келом Ньюпортом, яка пропонує повне занурення в одне завдання. Спробуймо розібратися, що говорить наука та який підхід насправді підвищує продуктивність і якість мислення.
Що таке багатозадачність і чому мозок її не любить
Багатозадачність — це спроба одночасно виконувати кілька завдань або швидко перемикатися між ними. Люди часто сприймають це як ознаку високої ефективності, проте нейробіологи зазначають, що людський мозок не здатен фокусуватись на кількох процесах одночасно. Замість паралельного виконання ми фактично швидко перемикаємо увагу, втрачаючи до 40% продуктивного часу. Це підтверджує дослідження Стенфордського університету, де виявили: люди, які постійно багатозадачать, гірше запам’ятовують інформацію, роблять більше помилок і мають знижену концентрацію.
Під час кожного перемикання між завданнями активується префронтальна кора — зона мозку, відповідальна за увагу й контроль. Вона витрачає енергію, і цей процес створює “когнітивні втрати”, тобто зниження швидкості мислення. Тому багатозадачність не економить час, а лише створює ілюзію зайнятості. Вона особливо шкідлива для творчих або аналітичних професій, де потрібна глибока концентрація. Продовжити читання “Багатозадачність проти глибокої роботи: що справді підвищує продуктивність мозку”
