Кібербулінг (від англ. cyberbullying) — це агресивна поведінка, яка відбувається через електронні засоби зв’язку. Зазвичай це переслідування, образи, поширення неправдивої інформації, цькування або погрози через соціальні мережі, месенджери, форуми чи інші онлайн-платформи. На відміну від традиційного булінгу, кібербулінг відбувається в інтернеті, що надає зловмисникам змогу залишатися анонімними та поширювати негативний вплив на ширшу аудиторію.
Форми кібербулінгу:
- Образи та приниження — поширення образливих чи неправдивих повідомлень.
- Доксинг (doxing) — публікація або поширення особистої інформації без дозволу з метою завдання шкоди.
- Хейтерство (hate speech) — агресивні або образливі коментарі з метою дискредитації чи приниження.
- Флеймінг (flaming) — публічна сварка або бурхливі обговорення в онлайн-середовищі.
- Експлуатація особистої інформації — маніпуляція чи використання особистої інформації жертви для психологічного тиску або шантажу.
- Тролінг — провокаційні повідомлення, які спрямовані на емоційний зрив опонента.
Соціальні мережі, де кібербулінг почався і де найбільше поширений
Кібербулінг в Україні, як і в багатьох інших країнах, почав активно культивуватися в популярних соціальних мережах і онлайн-платформах. Перші випадки кібербулінгу стали помітні на таких платформах, як:
- Facebook — велика кількість користувачів і відносна відкритість коментарів зробили цю платформу одним з основних місць для цькування. Часто жертвами стають підлітки, публічні особи та блогери.
- Instagram — популярна платформа серед підлітків, де кібербулінг проявляється через негативні коментарі під фотографіями або погрози через приватні повідомлення.
- TikTok — платформа, де короткі відео набувають широкої популярності. Негативні коментарі або цькування через відеоконтент стали звичним явищем для цієї соцмережі.
- Telegram — месенджер, який часто використовується для анонімного цькування або шантажу через можливість створення анонімних каналів.
- YouTube — відкритість платформи дозволяє коментувати будь-який контент, що нерідко перетворюється на платформу для булінгу популярних контент-креаторів або навіть пересічних користувачів.
- X (ex Twitter) — платформа мікроблогів, де користувачі можуть зіштовхуватися з образами через короткі повідомлення або масову кампанію цькування.
Розповсюдження кібербулінгу в Україні
Кібербулінг є серйозною проблемою в Україні, особливо серед підлітків і молоді. Згідно з дослідженнями UNICEF та інших організацій, значна частина українських підлітків стикалася з кібербулінгом або була його свідками. Відсутність належної інформаційної освіти, а також анонімність і безкарність в інтернеті сприяють зростанню цього явища.
Кібербулінг також посилився через соціальну ізоляцію, викликану пандемією COVID-19, коли діти та підлітки стали проводити більше часу в інтернеті. Виникають нові форми психологічного тиску, пов’язані з шантажем, маніпуляціями через приватні повідомлення або розповсюдженням принизливого контенту.
Як боротися з кібербулінгом?
Для ефективної боротьби з кібербулінгом в Україні необхідні як особисті заходи безпеки, так і дії з боку державних та громадських організацій. Ось кілька рекомендацій для протидії кібербулінгу:
1. Поведінка в Інтернеті:
- Не відповідати на провокації. Зловмисники часто прагнуть викликати емоційну реакцію, тому ігнорування агресивних повідомлень може бути найкращим захистом.
- Заблокувати агресора. Більшість соціальних мереж дозволяють заблокувати користувачів, які надсилають образи чи погрози.
- Скаржитися на неприйнятний контент. Соціальні мережі мають функції для повідомлення про кібербулінг, після чого адміністрація може видалити образливі повідомлення чи акаунти.
- Зберігати докази. У випадках, коли потрібно звертатися до правоохоронних органів або шкільної адміністрації, важливо зберігати скриншоти повідомлень, які доводять факт кібербулінгу.
2. Роль батьків:
- Навчати дітей безпеці в Інтернеті. Батьки повинні пояснювати дітям, що не можна ділитися особистою інформацією в соціальних мережах, а також як захищатися від агресії.
- Бути уважними до змін в поведінці дитини. Якщо дитина стає відчуженою, стривоженою або демонструє інші ознаки стресу, це може бути сигналом про кібербулінг.
- Регулярні бесіди. Відкрите спілкування з дітьми про їхнє життя в інтернеті допоможе швидше виявити проблему кібербулінгу та вчасно втрутитися.
3. Роль держави та освітніх установ:
- Впровадження програм цифрової грамотності. Навчальні заклади повинні включати в програми освіти теми безпеки в інтернеті, щоб учні знали, як уникати кібербулінгу.
- Підтримка психологічних служб. Освітні установи та державні структури повинні надавати доступ до кваліфікованих психологів, які можуть допомогти жертвам кібербулінгу.
4. Правові заходи:
- В Україні існують правові інструменти для боротьби з кібербулінгом, зокрема через Кримінальний кодекс України (статті, що стосуються шантажу, погроз, поширення приватної інформації). У випадках серйозних порушень варто звертатися до правоохоронних органів для розслідування і притягнення до відповідальності винних.
Як убезпечити себе та своїх дітей від кібербулінгу?
- Налаштуйте приватність акаунтів — переконайтеся, що профілі в соціальних мережах налаштовані як приватні, а доступ до інформації обмежений колом друзів.
- Регулярно оновлюйте паролі — використовуйте складні паролі та двофакторну автентифікацію для захисту акаунтів.
- Обмежте доступ до особистої інформації — не публікуйте адреси, номери телефонів чи інші особисті дані в інтернеті.
- Розвивайте емоційну стійкість — навчіть дитину правильно реагувати на образи та не сприймати негативні коментарі близько до серця.
Кібербулінг в Україні є серйозною проблемою, яка торкається різних груп населення, зокрема дітей і підлітків. Важливо розвивати культуру відповідальної поведінки в інтернеті, підвищувати рівень цифрової грамотності та надавати психологічну підтримку жертвам кібербулінгу.
