У поезії 19 століття жінка часто постає у ролі берегині домашнього вогнища, символу материнства і духовності. Українські поети цього часу змальовували її як носійку народної мудрості, традицій та звичаїв. Жінка уособлювала силу, яка зберігає національну ідентичність та родинний затишок, навіть у складні історичні часи. Її образ сприймався як джерело натхнення та морального взірця. Окрім цього, …
Продовжити читання “Українська жінка очима поета 19 століття”