Найрозумніші тварини планети: 9 видів, чий розум довела наука

Найрозумніші тварини планети давно перестали бути темою лише для дитячих енциклопедій. Сьогодні їхній розум вивчають нейробіологи, психологи та етологи в лабораторіях і в дикій природі, а результати дослідів щоразу змушують переписувати підручники. Ворона виготовляє гачок із дроту, слониха впізнає себе в дзеркалі, а восьминіг відкручує кришку банки зсередини.

У цій статті зібрано дев’ять видів, інтелект яких підтверджений експериментами, а не легендами. Ви дізнаєтеся, за якими критеріями вчені оцінюють розум, які саме дослідження проводили та чому розмір мозку не завжди вирішує справу.

Тепер розглянемо кожного з цих видів докладніше, починаючи з того, як взагалі вимірюють розум у тварин.

 

Як вчені вимірюють розум тварин

Єдиного тесту на інтелект для всього тваринного світу не існує, адже тварини живуть у різних умовах і розв’язують різні завдання. Тому дослідники поєднують кілька ознак: здатність користуватися й виготовляти знаряддя, самовпізнавання в дзеркалі, навчання від родичів, складну комунікацію, вміння планувати майбутнє та розв’язувати нові задачі.

Класичний тест із дзеркалом запропонував психолог Гордон Геллап у 1970 році. Тварині непомітно наносять мітку на тіло й спостерігають, чи спробує вона торкнутися цього місця, побачивши своє відображення. Кількість нейронів у корі мозку також має значення, але ще важливіші їхня щільність і зв’язки між ними.

 

Шимпанзе та бонобо: найближчі родичі людини

Коли Джейн Гудолл у 1960 році в заповіднику Гомбе в Танзанії побачила, як шимпанзе очищають гілку від листя й добувають нею терміти, наука була вражена. До того вважали, що знаряддя виготовляє лише людина. Згодом з’ясувалося, що різні угруповання мають власні «культурні» звичаї: одні розбивають горіхи каменями, інші ловлять мурашок паличкою певної довжини, і молодь переймає ці прийоми від старших.

Шимпанзе полюють гуртом, миряться після сварок і підтримують складні політичні союзи. У японському експерименті шимпанзе Аюму запам’ятовував розташування цифр на екрані за долі секунди й у цьому завданні обійшов людей-учасників. Бонобо на ім’я Канзі, з яким працювала Сью Севедж-Рамбо, розуміє сотні вимовлених англійських слів і спілкується за допомогою символів-лексиграм.

 

Дельфіни: тварини з власними іменами

Дельфіни-афаліни проходять тест із дзеркалом: у 2001 році дослідники Дайана Рейс і Лорі Марино показали, що вони розглядають позначені ділянки власного тіла у відображенні. Окрім цього, кожен дельфін має індивідуальний «свисток-ім’я», яким його кличуть інші, і відгукується, коли чує запис саме свого сигналу.

Ще один доказ гнучкого мислення: у затоці Шарк-Бей в Австралії частина дельфінів носить на морді морські губки, захищаючи ніс під час пошуку їжі на дні. Цей прийом передається від матері до дитинчат. А в Бразилії дельфіни заганяють рибу до рибалок, і ті й інші отримують користь від співпраці.

 

Слони: пам’ять, скорбота та спільні рішення

Слониха Хеппі із зоопарку в Нью-Йорку у 2006 році стала першим слоном, який пройшов тест із дзеркалом: вона неодноразово торкалася хоботом білого хреста, намальованого на лобі, і не реагувала на мітку без відображення. В іншому експерименті слони навчилися тягнути мотузку удвох, причому дочекавшись партнера, а не діючи поодинці.

У мозку слона понад 250 мільярдів нейронів, тобто втричі більше, ніж у людини, проте переважна їх частина зосереджена в мозочку, а в корі їх помітно менше. Це добре показує, що розум залежить не лише від загальної кількості клітин. У 2024 році дослідники встановили, що африканські слони звертаються один до одного за допомогою окремих звукових сигналів, схожих на імена. Також відомо, що вони оплакують померлих родичів і довго пам’ятають маршрути до водойм.

 

Ворони та круки: найрозумніші птахи світу

У 2002 році в Оксфорді нова каледонська ворона на ім’я Бетті самостійно зігнула шматок дроту в гачок і витягла ним їжу з трубки. Ніхто її цього не вчив. Граки ж відтворили сюжет байки Езопа: вони кидали камінці у посудину з водою, щоб піднялася вода і можна було дістати смаколик.

Круки, як показало дослідження 2017 року, обирають і зберігають предмет, який знадобиться їм згодом, тобто планують майбутнє. Ворони запам’ятовують обличчя людей, які їх лякали, і навіть передають цю інформацію родичам. У 2020 році в журналі Science повідомили, що нейрони ворон реагують на суб’єктивне сприйняття, а це натяк на зачатки свідомості. Парадокс у тому, що мозок ворони не більший за волоський горіх, але нейрони в ньому впаковані настільки щільно, що за їх кількістю птахи наближаються до приматів.

 

Папуги: розуміють, а не просто повторюють

Сіра папуга Алекс, з яким тривалий час працювала вчена Айрін Пепперберг, знав близько ста слів і міг відповісти, якого кольору, форми чи з якого матеріалу предмет. Він розрізняв поняття «однаковий» і «різний» та рахував кількість предметів до шести. Алекс прожив близько тридцяти одного року й до самої смерті у 2007 році дивував дослідників.

Не менш цікаві кеа, гірські папуги Нової Зеландії. У 2021 році дослідники показали, що вони вміють оцінювати ймовірність: обирали ту ємність, у якій було більше шансів знайти бажаний предмет. Кеа відчиняють замки, розв’язують складні головоломки й граються заради розваги.

 

Восьминоги: розум безхребетних

Нервова система восьминога налічує близько пів мільярда нейронів, причому дві третини з них розташовані не в голові, а в щупальцях. Це зовсім інша архітектура розуму, ніж у хребетних, і тим цікавіша. Восьминоги відкручують кришки банок, виходять із лабораторних акваріумів і відрізняють одну людину від іншої.

У 2009 році дослідники зафіксували, як жилкуваті восьминоги збирали половинки кокосових шкаралуп і носили їх із собою, щоб потім скласти з них сховок. Це приклад планування, адже предмет цінний лише в майбутньому. Особливо дивує те, що восьминоги живуть усього кілька років і ніколи не навчаються від батьків.

 

Свині та собаки: розумніші, ніж ми думаємо

Свині вважаються одними з найрозумніших ссавців на фермах. У 2021 році американські вчені Кендіс Кроні та Сара Бойсен навчили свиней керувати курсором на екрані за допомогою джойстика, і тварини влучали в ціль значно частіше, ніж за випадкового вибору. Також свині здатні використовувати дзеркало, щоб знайти приховану їжу.

Собаки теж показують дивовижні результати. Бордер-коллі на ім’я Чейзер, за дослідженням психолога Джона Пілея, засвоїла назви 1022 предметів. Собаки читають людські жести краще за шимпанзе, адже тисячі років відбору зробили їх майстрами соціальної взаємодії з людьми.

 

Чому розмір мозку не вирішує

Інтуїтивно здається, що чим більший мозок, тим розумніша тварина. Проте кашалот має мозок у кілька разів важчий за людський, а нейробіологи не вважають його розумнішим за людину. Тому вчені порівнюють співвідношення маси мозку до маси тіла, кількість нейронів у корі та щільність зв’язків між ними.

Найкращий приклад: у 2019 році японські дослідники показали, що рибка-чистильник, довжиною кілька сантиметрів, проходить тест із дзеркалом. Це змусило переглянути уявлення про те, що самосвідомість мають лише ссавці та птахи. Розум еволюціонує там, де він допомагає виживати: у складних соціальних групах, на непередбачуваному харчовому ланцюзі або в середовищі, що вимагає хитрощів.

 

Поширені запитання про розум тварин

Яка тварина найрозумніша після людини?

Найчастіше першими називають шимпанзе та бонобо як наших найближчих родичів. Водночас дельфіни, слони, ворони та папуги в окремих завданнях не поступаються мавпам, тому однозначного переможця наука не визначає.

Чи можуть тварини розмовляти?

Тварини не володіють людською мовою з граматикою, але мають складні системи сигналів. Дельфіни й слони звертаються один до одного індивідуальними сигналами, а папуга Алекс та бонобо Канзі навчилися вживати слова й символи осмислено.

Чи розумніший дельфін за собаку?

Це залежить від завдання. Дельфіни краще проходять тест із дзеркалом і мають складні сигнали-імена, тоді як собаки перевершують майже всіх тварин у розумінні людських жестів і команд.